Дарія Шевченко: як журналістка з Черкас поєднує професію, волонтерство та людяність
Вона розповідає про війну через історії тих, хто її живе. Дарія Шевченко — журналістка Суспільного з Черкас — не просто висвітлює новини, а проживає їх разом із героями своїх сюжетів. Вона — про чесну журналістику, про гідність і про силу маленьких вчинків, які змінюють спільноту.
«Хочу бути прикладом, як маленькі ініціативи переростають у велику справу», — говорить Дарія.
Дарія Шевченко працює на «Суспільне Черкаси», висвітлюючи найважливіші теми регіону — війну, повернення полонених, міські ініціативи, підтримку військових, життя громад. Вона не лише подає інформацію, а й глибоко співпереживає своїм героям.
«Це була зустріч зі справжньою силою духу, любов’ю й нескінченним очікуванням», — написала вона після повернення з обміну військовополонених.
Її матеріали — про тих, кого зазвичай не видно, але хто тримає фронт, громаду і памʼять.
Ініціатива, яка надихає
У 2024 році Дарія організувала у своїх соцмережах благодійний розіграш власноруч зробленої силянки — традиційного намиста з бісеру. За кілька днів їй вдалося зібрати 13 100 гривень, які вона передала на збір для захисниці Вікторії Хамази та ініціативи «18000».
«Важливо не лише допомагати самому, а й мотивувати інших. Це про спільну відповідальність», — підкреслює вона.
Цей приклад — не просто благодійність, а символ того, як журналістика може поєднуватися з дією.
Фото: 18000 Вісімнадцять три нулі
Голос громади
Дарія — випускниця ЧНУ ім. Богдана Хмельницького. Вона живе в Черкасах і працює для черкасців. На «Суспільному» вона не просто веде сюжети — вона документує життя міста, його біль і силу.
Серед її останніх матеріалів — історії про чемпіонати серед юних спортсменів, музей війни, що переїхав до дзвіниці, про полонених, які повернулись додому, і про «сорочку для захисника» — вишиту в Черкасах.
Її тексти — це дзеркало громади: чесне, емоційне і справжнє.
Дарія Шевченко — не просто журналістка. Вона — голос тих, хто тримає Україну в тилу. Її слово — точне. Її вчинки — надихають. А її приклад — доводить: журналістика може бути дією. І підтримкою. І перемогою.
Авторка — Альбіна Солдатенко