Пам’яті журналіста й краєзнавця Феофана Білецького
У квітні 2024 року Черкащина втратила одного з найяскравіших своїх голосів — журналіста, краєзнавця, публіциста Феофана Білецького. Його життя — це шлях людини, яка не просто писала про свій край, а глибоко відчувала його душу.
Біографічна довідка
Народжений 17 грудня 1950 року в селищі Буки на Черкащині, Феофан Феофанович з ранніх років відчував тягар відповідальності за збереження історичної пам’яті. Після закінчення факультету журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка у 1979 році, він розпочав свою журналістську кар’єру в редакції Маньківської районної газети. Згодом працював редактором Городищенської та заступником редактора Звенигородської районних газет, а з 1985 року — власним кореспондентом обласної газети «Черкаський край» .
Краєзнавець і письменник
Феофан Білецький був не лише журналістом, але й талановитим краєзнавцем. Його перу належать численні видання, серед яких «Поговори зі мною, батьку», «Горобини ягода гірка», «Вічний подзвін Звенигори», «Зелені шати Шевченкового краю» та інші.
Його твори стали важливим внеском у збереження культурної спадщини Черкащини.
Визнання і нагороди
Він був членом Національної спілки журналістів України з 1979 року, заслуженим журналістом України та почесним членом Національної спілки краєзнавців України.
За багаторічну плідну діяльність Феофан Білецький був удостоєний численних відзнак і нагород: лауреат обласної літературної премії імені Аркадія Гайдара (1989), нагороджений медаллю «За заслуги» (2007), номінант літературної премії імені Тодося Осьмачки за твір «Змова проти Тараса Шевченка», у 2015 році він став лауреатом обласної краєзнавчої премії імені Михайла Максимовича за книгу «Розкажи мені, Тікичу. Буки від давнини до сьогодення»
Спадщина, що живе
21 квітня 2024 року, на 74-му році життя, Феофан Білецький пішов у вічність після тривалої хвороби. Його донька, редакторка «Громадського радіо» Мирослава Станкевич сказала:
«Він пішов сьогодні, у неділю, вранці. На своїй 73 весні. Дуже любив життя, родину і країну. Залишив нам свою любов, неповторне почуття гумору, яке рятує у скруті навіть тепер»
Фото: Громадське радіо. Феофан Білецький з донькою
Авторка — Марія Піонткевич