Микола Крамар: душа та голос Черкащини
Коріння і журналістський поклик
Народжений 6 лютого 1948 року в селі Соколівка на Жашківщині, Микола Крамар з дитинства вчився слухати природу і людей. Ця здатність стала основою його творчості — він розповідав про простих людей так, ніби писав про героїв великої епохи.
Після закінчення факультету журналістики Київського університету імені Шевченка у 1973 році він уже мав за плечима кілька років роботи в районній газеті.
Професійний шлях і «Село і люди»
У 70-80-х Микола працює в «Світло комунізму», «Молодь Черкащини», «Черкаській правді».
1991 рік — період зламу і творення. Він ініціює створення газети «Село і люди», яка згодом стане «Землею Черкаською». Газета писала не для міфічного читача, а для сусіда. Для того, хто працює на землі, хто переймається, як вижити, як жити, як не втратити гідність. Микола Крамар не просто писав — він створював платформу, де правда мала голос. Це була не просто газета — це був голос громади, щира розмова про будні й тривоги. Його тексти вміли розповісти про хлібороба не гірше, ніж про міністра. А може, й краще.
Внесок у журналістику і визнання
Крамар був не тільки письменником, а й наставником — очолював Черкаську обласну організацію Спілки журналістів України. Він допомагав молодим журналістам прокласти шлях у професію.
Його нагороди — «Заслужений журналіст України», Почесні грамоти, медалі — лише формальне визнання. Для нього важливішою була довіра читача і підтримка земляків.
Спадщина і пам’ять
Микола Крамар, який пішов з життя у 2023 році, залишив по собі не просто тексти — він створив школу чесної та людяної журналістики. Його слова продовжують жити в серцях тих, хто його знав і читав.
Авторка — Марія Піонткевич