Журналістика як покликання: Василь Марченко і 56 років служіння слову
У світі інформація є постаті, які стоять на сторожі правди десятиліттями. Одним із таких є Василь Іванович Марченко. Його ім’я добре відоме не лише на Черкащині, а й далеко за її межами. Понад 56 років він невтомно працює в журналістиці, і навіть сьогодні, у свої 78, продовжує писати, фотографувати та їздити на фронт, аби розповідати історії тих, хто боронить Україну.
Початок творчого шляху
Народжений у селі Сигнаївка Шполянського району, Василь Марченко ще в дитинстві проявляв любов до читання.
«Я з першого класу читав гуморески, байки, усмішки, в художній самодіяльності був дуже активним. І в мене були такі лаври – бути читцем, гумористом», — розповів пан Василь в інтервʼю для «Суспільне».
Фото: Прочерк
Журналістика як покликання
За словами Марченка справжнім журналістом він став завдяки Івану Рябоштану — відомому кореспонденту «Правди України». Саме він допоміг йому надрукувати матеріал в «Черкаській правді». У 17 років, ще під час іспитів, його просто зі школи забрали в редакцію — там він одразу написав заяву на роботу і став штатним працівником. Згодом працював у різних районних газетах: «Авангард» у Катеринополі та «Нова Доба» в Черкасах.
«З агрономом я спілкуюся, як з агрономом, із зоотехніком — як із зоотехніком, з економістом — як з економістом».
На передовій: журналістика під кулями
З 2014 року Василь Марченко регулярно їздить на схід України, аби розповідати історії українських воїнів. Він вважає, що рідні мають бачити своїх близьких на фотографіях і читати про них у газетах.
Його репортажі з фронту — це не лише журналістика, а й волонтерство. Він допомагає доставляти необхідні речі на передову та підтримує бойовий дух воїнів своїм словом. Попри сучасні технології, Василь Іванович залишається вірним простим засобам роботи — пише вручну, користується кнопковим телефоном і цифровим фотоапаратом, що завжди з ним у дорозі.
Фото: Національна спілка журналістів України
Визнання та нагороди
За свою багаторічну працю Василь Марченко отримав численні нагороди. Зокрема, був відзначений Грамотою Верховної Ради України за вагомий внесок у розвиток української журналістики та активну громадянську позицію.
«Його поважають, довіряють його слову. А слово його і гостре, і влучне, і дуже доброзичливе»
Авторка — Марія Піонткевич